Молодятин

Є в селі Молодятині гора, яка з давніх-давен має назву Бунькова гора. Ділиться вона на дві: Більша Бунькова гора і Нижча Бунькова гора. Вершина гори підноситься високо над селом і з неї видно дуже далеко.

Стоїть на меншій Буньковій горі дерев'яний Хрест. Стоїть він віки, і ніхто з жителів не знає, коли і хто, чому поставив його, який привід був для цього. Подивишся, довкола видно прекрасні нові будівлі колись бідного, нужденного села. Глянеш на південь - побачиш ліс, що зветься Перехрестя, а далі Варатик, Чемшора, подивишся на захід - там Кирмин, Забаня, Царина. Кинеш погляд на північ - там Дем'янівка (старе село), Лази, Щиблінки, Лисаня, а на сході видніються Вакулець, Погарі, Побойщина, а далі - Печеніжин, Княждвір. І все це далека історія села.

А трохи нижче по схилу є джерело, звідки б'є чиста лікувальна вода, і зветься те джерело - Барткова Криниця. Всі жителі цього кутка брали воду з неї, не пересохло це джерело і в засушливий 1946 рік. Мало було води, але до половини коновчини діставалося кожному, ніхто не був обділений.

Ще в далекі часи жили тут люди, наші пращури, адже знайдено в околицях села сокири-кельти доби пізньої бронзи.

Старе село Молодятин (крім Дем'янівки, Молодятки) було за Кирмином, де тепер "Ковцунякове поле". Там у давні часи було укріплення, дерев'яно-земляна фортеця, до якої в часи нападу татаро-монголів, князі із Княждвора і Печеніжинського монастиря-замку вивозили в безпечне місце своїх дітей, жінок, і саме назва села говорить, що турбота була про "малі дітки", про "молодятка". Назва "Кирмин" означає в тюркській мові фортецю, укріплення, а за згаданим полем є урочище "Кобилиця", що означало в старослов'янській мові "жердини гострих колів, якими загороджували ворогові приступ до замку", слово "тин" означало земляне укріплення, фортифікаційну споруду. Отже Молодятин виник у грізну годину, в час навали кочових племен татаро-мснголів.

Бунькова гора, як пануюча вершина рельєфу, могла служити спостережним пунктом, звідки легко було чугою подати сигнал про ворога. Тут, на горі, стояв пост воїнів, що підпалював сигнал до тривоги. Тут були і воїни-русичі, серед них Бунь (Буній, Бунько). Можливо, він тут загинув, можливо, прославився і на честь нього було поставлено Хрест і гора стала носити ім'я захисника молодого покоління.

(З книги Петра Дем'янюка «Барткова криниця»)

 

« »


2011 – 2015 © molodyatin.eu.org